Наслідки несплати кредиту

Багато українців звикли жити у борг. Кредити оформляються у великих кількостях, при цьому далеко не завжди люди замислюються над тим, чи зможуть воно вчасно повернути гроші. Статистика Національного банку України наочно демонструє, що кількість боржників з року в рік тільки збільшується. На 2020 рік 54% позик є неповерненими. Тобто, це проблемні кредити, які з великою ймовірністю не будуть повернені.

Чому українці стають боржниками?

Є багато причин, чому громадяни не повертають позикові кошти банкам й мікрофінансовим організаціям. Найбільш поширеними з них є:

  • Виникли проблеми зі здоров’ям, через що усі гроші йдуть на лікування;
  • Втрата роботи;
  • Нестабільна економічна ситуація, через що ціни можуть зростати, а зарплати залишаються на тому ж місці;
  • Непередбачені витрати, наприклад, із-за народження дитини або сплати аліментів;
  • Небажання позичальника повертати гроші.

В деяких випадках люди займають гроші у фінансовій організації, заздалегідь знаючи, що вони їх не повертатимуть. Але при цьому далеко не усі позичальники знають, які наслідки їх чекають, якщо не платити кредит. Спробуємо в цьому розібратися.

Наслідки прострочення у банку

Якщо позичальник стає боржником і перестає робити обов’язкові платежі, то для нього у будь-якому разі настають наслідки. Стандартний алгоритм дій банку виглядає таким чином:

  1. Сповіщення позичальника про те, що необхідно внести платіж. На його номер поступають дзвінки від співробітників фінансової установи, йому присилають повідомлення.
  2. Передача даних позичальника у Бюро кредитних історій. Внесення позичальника в «чорний список». Через це в майбутньому стає практично неможливим отримати кредит в будь-якій фінансовій організації України.
  3. Дзвінки поручителеві, рідним, близьким.
  4. Передача справи до суду.

Судовий розгляд

До суду банк звертається лише у тому випадку, якщо сума боргу перевищує фінансові витрати на ведення справи в суді. Крім того, суди далеко не завжди стають на бік банку, через що борг з позичальника або повністю, або частково списується. Особливо це стосується тих випадків, коли боржника представляє досвідчений юрист. А навіть якщо суд і приймає сторону позивача, призначаючи компенсацію, то це зовсім не означає, що ці гроші вийде стягнути з боржника. Суд має право:

  • Заарештувати майно боржника;
  • Заарештувати рахунки, якщо боржник є підприємцем;
  • Призначити обов’язкові відрахування у розмірі 20% від офіційного щомісячного доходу боржник.

Але, якщо у боржника немає майна, він не є підприємцем і ніде не працює офіційно, то шансів навіть по суду повернути гроші не так багато. У зв’язку з цим до суду справа доходить лише у виняткових випадках, і тільки тоді, коли йдеться про дійсно велику суму боргу.

Наслідки прострочення в МФО

З боржниками мікрофінансові організації діють за схожою з банками схемою. Але є одна відмінність – МФО лише у виняткових випадках подають до суду, оскільки вони спеціалізуються на видачі мікропозик, і в переважній більшості випадків розмір боргу не коштує судових розглядів. Замість цього мікрокредитні компанії продають борг колекторним агентствам, які вже й намагаються його всіляко повернути. Банки так само звертаються до колекторів, якщо не бачать сенсу звертатися до суду. Для них колекторні агентства – це один з небагатьох способів мінімізувати свої втрати через неплатника.

Як діють колекторні агентства з боржниками?

Насправді колектори мають не так багато законних методів стягнення боргу. Частіше за все колектори намагаються надавити на боржника такими діями:

  • Постійні й нав’язливі дзвінки телефоном, які можуть поступати по кілька разів в день;
  • Загрози подати до суду й конфіскувати майно (як правило, такі загрози нічим не підкріплені й розраховані на те, щоб злякати боржника);
  • Використання соціальних мереж, посилання повідомлень друзям й знайомим боржника в Інтернеті;
  • Спілкування з працедавцем або безпосереднім керівником боржника з метою чинення більшого тиску;
  • Розклеювання оголошень з фотографіями боржника в районі, де він прописаний або мешкає (така міра застосовується рідко й вважається однією з найбільш жорстких).

Багато методів колекторів знаходиться на межі закону, а деякі й зовсім далеко за його межами. Якщо боржникові або його близьким починають поступати відверті загрози, то можна написати заяву в поліцію. Бувають випадки, коли після таких заяв колектори не лише припиняли давити боржника, але й забували про його борг.

Що робити, якщо утворилася заборгованість?

Звичайно, краще не допускати утворення заборгованості або зовсім жити відповідно до достатків. Але, якщо борг перед банком або МФО все ж є, то є декілька можливостей вийти із цієї ситуації:

  1. Спробувати законними методами списати частину боргу або борг цілком. 257 стаття Цивільного кодексу України передбачає списування боргів по закінченню терміну давності (термін давності складає 36 місяців з моменту останньої оплати).
  2. Оголосити себе банкрутом. Але треба враховувати, що у такого кроку є неприємні правові наслідки.
  3. Найняти юристів й судитися. Суд – це частково лотерея, тому можна витратити гроші на юридичну допомогу й все одно повернути борг.
  4. Зв’язатися з кредитором, пояснити, що є фінансові проблеми й спробувати знайти якесь рішення. Як правило, фінансові організації роблять великі знижки, якщо бачать, що неплатник дійсно має намір виплатити борг.
Предыдущая статья
Напишіть
свій відгук

Ваш відгук буде опублікований після перевірки модератором

Close
Вхід
Close

Мы свяжемся с вами по телефону или отправим ответ на почту

Спасибо за подписку